Зміст:

Про імунітет більшість людей згадують восени і взимку – в період розквіту грипу та гострих респіраторних захворювань. Чим ближче холоди, тим частіше чуємо про те, що його потрібно «підтримувати» і «зміцнювати», але поняття не маємо за якими принципами він працює, завдяки чому функціонує і які чинники роблять на нього вплив. Давайте розбиратися.

Якщо говорити спрощено, то імунітет – це захисник нашого організму і головна зброя людини в боротьбі з хворобами.

Імунна система виконує три основні функції:

  1. Атакує хвороботворні мікроорганізми (наприклад, бактерії, віруси, паразити і грибки) і знищує їх, не даючи поширюватися.
  2. Бореться з власними клітинами організму, які змінилися через хворобу, наприклад, раковими.
  3. Зберігає постійність внутрішнього середовища організму.

Відмінності і особливості вродженого і адаптивного імунітету

Імунна система складається з двох основних частин:

  • Вроджена імунна система
  • Адаптивна імунна система

Їх також називають активним і пасивним імунітетом.

Вроджений імунітет говорить сам за себе. Організм отримує антитіла через плаценту і з материнським молоком. Для його виникнення не потрібен досвід попереднього зіткнення з збудником. Він не має імунної пам’яті. Вступає в дію практично відразу після появи шкідливого ​​середовища в організмі.

Адаптивний або активний імунітет – той, що розвивається протягом життя. Всякий раз, коли ми піддаємося хворобам, імунні клітини розпізнають збудник і активують імунну систему для боротьби з ним. Наступного разу, коли він знову атакує, організм визначить його наявність і зможе швидко виробляти антитіла для запобігання інфекції.

Отличия и особенности врожденного и адаптивного иммунитета

Структура імунної системи і принцип роботи

Наша імунна система може розпізнавати і запам’ятовувати мільйони різних збудників. Всі вони по-різному викликають інфекцію, але організму вдається виробити алгоритм ефективної боротьби з кожним із них. Як це відбувається?

Інфекційний агент, який викликає захворювання, називається патогеном. Зазвичай патогени являють собою мікроорганізми, такі як вірус, бактерії і грибки. Проникають всередину вони, як правило, через шкіру або слизову оболонку.

Присутність патогенів в організмі виявляє наявність антигенів – молекул, які знаходяться на поверхні патогена. Коли чужорідна клітина (антиген) потрапляє в організм, вона швидко виявляється, і кілька типів клітин працюють разом, щоб визначити, чи становить вона загрозу для організму. Якщо це так, то виробляються антитіла (спеціалізовані білки). Вони захоплюють ці антигени, а потім взаємодіють з іншими клітинами, щоб знищити їх. Поки це відбувається більшість людей відчувають один з головних симптомів – підвищення температури тіла. Завдяки цьому бактерії та віруси втрачають здатність розмножуватися, що сприяє швидшому одужанню.

Якщо організм вперше контактує з антигеном, він зберігає інформацію про нього і про способи боротьби. Але варто врахувати, що деякі мікроби і віруси дуже адаптивні і знаходять нові способи атаки на організм. Саме тому, наприклад, щеплення від грипу рекомендують робити щороку. А ревакцинацію від дифтерії, правця та кашлюку проходити дорослим кожні 10 років.

Органи і тканини імунної системи

Імунна система також залежить від ряду тканин і органів, які працюють разом, щоб допомогти імунним клітинам захистити організм від вторгнення патогенів.

Першими з патогенами зустрічаються:

  • Шкіра. Початкова лінія захисту імунної системи від патогенів. Шкіра забезпечує бар’єрний захист і виробляє масла, які сприяють їх знищення. Сприятливим середовищем для вторгнення паразитів є рани, порізи, садна.
  • Слизові оболонки. До них відносяться рот, ніс, дихальні шляхи і кишечник. Деякі з слизових оболонок виділяють спеціальний слиз, який затримує бактерії, віруси і паразитів і містить клітини і білки, які атакують і знищують їх.
  • Кровотік. Транспортує імунні клітини, які безперервно циркулюють і шукають патогени.

Потім настає черга органів. До центральних органів імунної системи відносяться:

  • Червоний кістковий мозок. Тут народжуються всі клітини імунної системи, включаючи нейтрофіли, моноцити, дендритні клітини і макрофаги, а також адаптивні В- і Т-клітини. Крім цього, кістковий мозок виробляє червоні кров’яні тільця, які переносять кисень по тілу, і тромбоцити, необхідні для згортання крові.
  • Тимус. Орган, розташований у верхньому відділі грудної клітки. Відповідає за розвиток Т-лімфоцитів. В тимусі вони проходять відбір, в результаті якого в кровотік і тканини виходять клітини, які можуть залучатися до імунної відповіді проти чужорідних антигенів.

До периферичних органів імунної системи відносяться:

  • Лімфатична система. Мережа судин і тканин, яка містить лімфу, а також сотні маленьких залоз, званих лімфатичними вузлами, де Т-клітини «вчаться» розпізнавати і фільтрувати віруси, бактерії і ракові клітини, щоб знищити їх.
  • Селезінка. Продукує антитіла, виконує роль фільтра: її клітини мають здатність розчиняти і поглинати пошкоджені еритроцити, які потрапляють в потік крові, бактерії та інші чужорідні речовини.

Також значну роль в процесі відіграють мигдалини (глоткова, дві піднебінні, мовна), скупчення лімфоїдної тканини в слизових верхніх дихальних шляхах, шлунково-кишковому тракті (пейєрові бляшки, апендикс), сечостатевих шляхах.

Органы и ткани иммунной системы

Клітини імунної системи

Клітини імунної системи ідентифікують, маркують і знищують патогени. Головні серед них:

Лімфоцити. Якщо ви раніше піддавалися впливу хвороботворного організму, імунні клітини, звані лімфоцитами, виробляють антитіла, які борються з інфекцією, якщо ви знову з нею контактуєте. Лімфоцити (різновид білих кров’яних тілець) також атакують віруси і інші патогени. Є два основних типи лімфоцитів – Т-клітини і В-клітини.

  • Т-клітини. Виробляються в кістковому мозку, але потрапляють в орган, званий тимусом, де розвиваються і дозрівають. Т-клітини (до них в першу чергу відносяться Т-кілери і Т-хелпери) відіграють провідну роль в захисній реакції організму, координують роботу всіх імунних клітин. Після активації вони розширюються і починають ділитися, а потім виділяють хімічні речовини, які знищують патоген. Деякі з цих клітин формують «пам’ять» про нього, тому якщо він знову вторгнеться в організм, то буде швидко знищений.
  • В-клітини. Їх головне завдання – вироблення антитіл. Коли В-клітина розпізнає антиген, вона зв’язується з його поверхнею і активує інші імунні захисту для знищення патогена. Кожна В-клітина виробляє один певний тип антитіл. Наприклад, в нашому організмі є певна В-клітина, яка допомагає боротися виключно з грипом.

Фактори, що впливають на імунітет

Структура нашої імунної системи складна і різноманітна, тому залежить від безлічі факторів, серед яких:

Стрес

Коли ми напружені і стривожені, організм виробляє гормон стресу кортизол, який знижує здатність боротьби з інфекціями, роблячи його більш сприйнятливим до них. Занадто сильний стрес також може привести до недоїдання, переїдання або вживання алкоголю, які здатні викликати дефіцит поживних речовин і послабити імунітет.

Вік

З віком здатність нашої імунної системи знижується через зниження функціонування Т-клітин в результаті дегенерації тимуса. Імунна система починає гірше розрізняти чужорідні антигени, зменшується кількість лейкоцитів, уповільнюється поглинання бактерій і інших чужорідних клітин.

Мікрофлора кишечника

Кишкові бактерії працюють як єдине ціле з імунною системою. Вони витісняють патогенні бактерії, перешкоджають їх прилипання до слизової оболонки кишечника і проникнення всередину, а також виробляють молочну кислоту, яка допомагає зупинити зростання шкідливих бактерій.

Спосіб життя

Регулярне дотримання збалансованої дієти запобігає дефіциту вітамінів і мінералів, який може перешкоджати імунної відповіді. Важливо стежити за співвідношенням білків, жирів і вуглеводів (БЖВ), а також виключити шкідливі продукти (фастфуд, чіпси, напівфабрикати, надмірна кількість солодкого і т.д.).

Що стосується фізичних навантажень, згідно з дослідженням, опублікованим в Американському журналі профілактичної медицини, малорухливий спосіб життя і відмова від вправ можуть вплинути на здатність організму боротися з інфекціями. Фізична активність життєво важлива для забезпечення ефективної роботи лімфатичної системи.

Факторы, влияющие на иммунитет

ВООЗ рекомендує 150 хвилин помірних навантажень в тиждень або 75 хвилин інтенсивних занять. Оптимальний варіант – їх поєднання.

Фітнес-клуб для жінок FitCurves пропонує 30-хвилинні кругові тренування, що включають розминку, аеробні та анаеробні навантаження, а також заминку. За одне заняття можна втратити до 500 калорій. Доступно декілька видів абонементів на 3 і 6 місяців (індивідуальні, студентські, сімейні). Члени клубу, крім можливості безлімітного відвідування залу, отримують послугу діагностування тіла, супровід тренера на всіх.

Сон

Сон допомагає організму перерозподіляти енергетичні ресурси. Коли ви не спите, велика частина енергії йде на роботу мозку і м’язів. Коли спите, частина цієї енергії використовується імунною системою для створення нових клітин і позбавлення від старих, які більше не потрібні.

У 2009 році було проведено дослідження, в якому взяло участь 153 людини у віці від 21 до 55 років. Протягом двох тижнів велося спостереження за їх тривалістю та ефективністю сну, а також самопочуттям вранці. На другому етапі експерименту їх помістили на карантин і капали в ніс рідину, що містить риновирус.

Протягом 5 днів вчені контролювали розвиток клінічної застуди. За підсумком у учасників з тривалістю сну менше 7 годин ймовірність застуди збільшилася майже в 3 рази, в порівнянні з тими, хто спав 8 і більше годин. Крім того, у тих, хто відчував себе виспавшимися після підйому, ймовірність розвитку застуди знижувалася в 5,5 раз.

На сайті Міністерства охорони здоров’я України наполягають на тому, що нормального сну, фізичних навантажень і збалансованого харчування досить для ефективної роботи імунної системи.

А також рекомендують не купувати імуномодулятори, вироблені на пострадянському просторі, для профілактики. Це обумовлено відсутністю належних клінічних випробувань і свідоцтв про їх ефективність. При цьому важливо враховувати, що іноземні імуномодулятори не позиціонуються як біодобавки для підвищення імунітету. До них відносяться імуностимулятори та імунодепресанти, які виписують при серйозних діагностованих захворюваннях. В якості додаткової стимуляції і підтримки роботи імунної системи фахівці рекомендують вдатися до вакцинації.